Зміст статті:

  • Міські і приміські автобуси.
  • Метро Сеула.
  • Транспортна карта T-money. У чому і кому вигода?
  • Автостоп в Південній Кореї.

Я не повірив своїм очам, коли після 4,5 місячної спеки вперше за вікном побачив сіре небо затягнуте і противний дрібний дощик. Схоже прогулянка на сьогодні скасовувалася, адже парасольки і дощовиків у нас немає. Правда, я не думав, що дощ затягнеться на весь день, хотілося хоча б ввечері пройтися по нічних вулицях Сеула. Але, на жаль, навіть цього не судилося статися. Уявляєте, так і просиділи “вдома” цілий день. Так що замість розповідей про столицю, я мабуть, поділюся чим-небудь корисним. Наприклад, як вам тема громадського транспорту і автостопу в Південній Кореї?

Можливо, я забігаю трохи вперед, але я можу собі це дозволити, тому що на даний момент у нас залишився в Кореї всього один день, а далі – останній азіатський переліт в Китай.

до змісту ↑

Міські і приміські автобуси.

У Сеулі автобуси поділяються на 4 категорії та мають згідно з цим різний колір і вартість.

  • жовті – їздять в центрі міста (включаючи гору Нимсан) — 950 вон
  • сині – переміщаються між районами в межах міста — 1150 вон
  • зелені – ходять всередині кожного з районів в межах міста — 850 вон
  • червоні – ідуть на передмістя — 1950 вон

В інших містах категорії всього дві – міські і заміські. Вартість проїзду на міських маршрутах в межах 1000 вон (залежить від відстані), на заміських, природно, вище і теж залежить від дальності переміщення. Найбільша дурість, на мій погляд, це коли по місту в межах 20 км я плачу 1000 геть, а щоб виїхати за місто на 15 км необхідно викласти 3000, а то й 4000 геть.

Оплатити проїзд можна готівкою (з неможливістю безкоштовних пересадок) або транспортної карткою, про плюси і мінуси яку ми поговоримо трохи нижче.

Міжміські автобуси можна знайти на трьох великих автовокзалах:

  • Автовокзал «Тонсоуль»
  • Центральний автобусний термінал на Каннаме
  • Автовокзал «Намбу»

до змісту ↑

Метро Сеула.

Столичне метро в Південній Кореї складається з 9 гілок і вважається одним з найбільш завантажених в Азії. Сюди ж можна віднести пару залізничних гілок під назвою Чунъансон і Пундансон.

Крім того, що на карті метро лінії мають відмінний один від одного колір, найменування станцій як на корейському, так і на англійській, так для зручності використання вони ще пронумеровані. Пересадочні станції легко відрізнити за великим стрілках і написи “Transfer”.

Всередині вагона, щоб відслідковувати своє переміщення, можна побачити або екрани з голосовим повідомленням, або, як у Москві мапу лінії з підсвіченими станціями-лампочками. Тільки у дуже старих вагонах крім схеми нічого немає, але таких не багато.

Проїзд в метро можна оплатити одноразової транспортної картою або картою T-money. Мінімальна сума однієї поїздки при купівлі одноразової карти – 1150 вон (діти – 500 вон). Придбати одноразову картку можна у спеціальних автоматах, встановлених на кожній станції метро (нижче приведена схема покупки).

Цікаво тільки, якщо я візьму дитячий квиток, хто мене буде перевіряти? Так, в Кореї дуже багато засноване на довірі, напевно тому люди тут дуже чуйні і готові завжди прийти на допомогу.

При покупці карти до вартості поїздки автоматично додається депозит (заставна сума) в 500 вон на випадок, якщо пасажир проїхав трохи більше, ніж розраховував. Його завжди можна повернути назад після завершення поїздки і повернення картки в спеціальному автоматі.

Години роботи метро Сеула на різних станціях різні. Крім того, якщо ви раптом припізнилися, а повертатися далеко, то у вечірні години їздять так звані “експрес-поїзда”. Суть їх у тому, що вони не зупиняються на всіх станціях, а лише на основних. Проблема тільки в тому, щоб з’ясувати, який з поїздів є “експрес”.

до змісту ↑

Транспортна карта T-money. У чому і кому вигода?

Тепер давайте поговоримо про економне пересуванні по Сеулу, адже як відомо Південна Корея далеко не дешева країна.

Багато мандрівники в один голос повідомляють, що при в’їзді в Сеул просто необхідно придбати транспортну карту T-money, так як вона якоюсь мірою заощадить бюджет.Чи Так це насправді, будемо з’ясовувати.

Вартість проїзду в корейському громадському транспорті залежить від відстані і розраховується автоматично. Якщо ж розглядати розрахунок вручну, то це буде виглядати наступним чином:

  • мінімальна вартість проїзду в межах 10 км — 1050 он,
  • за кожні 5 км наступних 30 км — 100 вон,
  • за кожні 10 км наступних 40 км — ще 100 вон зверху.

Вище я вже писав стандартні способи оплати на автобусах і метро. Крім цього, у громадському транспорті можна використовувати карту T-money. Насправді в Сеулі є різні карти, але найбільш вигідною і популярною, дійсно, є саме ця.

Найбільший плюс карти в тому, що вона дає можливість безкоштовної пересадки з одного виду транспорту на інший. Ще одним її плюсом вважають знижки при оплаті за проїзд. А ось на цьому моменті хотілося б зупинитися докладніше.

Отже, T-money можна придбати практично в будь-якому магазині, кіоску чи квитковій касі за ціною 3000 геть.

Увага! Повернути картку не можна, а значить і гроші за її покупку також не повертаються. Можливий тільки повернення суми яка є на депозиті.

Також за допомогою карти можна отримати знижку за одну поїздку — 100 вон. А тепер давайте порахуємо, скільки потрібно зробити поїздок на одному виді транспорту, щоб ця картка хоча б окупилася? Проста математика, і виходить, більше 30. Тобто, для людини, який приїхав в Сеул надовго чи живе там, це дійсно вигідно, а от для туриста, який хоче подивитися місто за пару днів – не зовсім.

Справа в тому, що тут є нюанс. Я спеціально уточнив “на одному виді транспорту”. Якщо використовувати тільки метро або тільки автобуси без пересадок на інший вид транспорту, то картка на кількість менше 30 поїздок – марна.

Зовсім інша справа, якщо людина в міру ледачий і збирається пристойно поїздити по столиці між пам’ятками на громадському транспорті. При пересадці з одного транспорту на інший (наприклад, з метро на автобус), до знижку 100 вон додається ще 1000 он, які б довелося викласти зі своєї кишені, якби проїзд оплачувався не картою. Таким чином, картка T-money окупається вже після 3-х подібних поїздок-пересадок.

Робимо висновки, пані та панове. При в’їзді в місто Сеул спочатку потрібно чітко для себе вирішити, скільки часу ви витратите в столиці і як часто і яким чином будете пересуватися.

Приміром, ми з Милою відразу зрозуміли, що автобуси це не наше. Ми любимо погуляти пішки, а заодно щось нове побачити по дорозі. Тому від карти ми відразу відмовилися.

Я розумію, 3000 вон – це не такі великі гроші, особливо для тих, хто не звик розмінюватись на дрібниці. Однак, я повторюся, ми бюджетні мандрівники, і я поїду на зайві 100 рублів поїсти, ніж викинути їх на вітер.

До речі, забув сказати, оплачувати проїзд карткою T-money можна і в таксі. Але, я думаю, ми з вами дорослі люди і розуміємо, що ні про які знижки при пересадках з громадського транспорту на таксі не буде :).

Чув також таку інформацію, що пасажир, який супроводжує від 1-го до 3-х дітей не старше 6-ти років, має право на безкоштовний проїзд. Наскільки це правда і яким чином це перевіряється, я не в курсі, ми з Милою поки не маємо малюків.

До речі, отак карта діє так само в Пусані і Джеджу, при розрахунках можете враховувати і це.

до змісту ↑

Автостоп в Південній Кореї.

І тепер про найцікавіше. Автостоп в Південній Кореї не тільки існує, але ще й досить своєрідний. Сказати, що він тут відмінний – це нічого не сказати.

Так як країна багата, не дивлячись на відсутність особистої нафти, дороги тут першокласні, а бензин хоч і дорогою за європейськими мірками, для місцевих коштує копійки. Тому не дивно, що практично все населення має автомобілі, а по країні налагоджено безліч “хайвеїв”. Навіть там, де так звана “експрес-вей” закінчується, дороги настільки гарні, що різниці не відчувається.

Тому не дивно, що “стопити” ми почали саме на платних дорогах. Правда, тут відразу ж виникла заковика. Варто тільки зайти за межі “толлгейта”, як через кілька хвилин прибігає службовець і намагається вигнати нас з “небезпечної ділянки”. Часто доводилося виходити назад, що значно ускладнювало завдання пересування. Адже у корейців “хайвей” зроблений відразу на в’їзд і виїзд, тому доводиться просто чекати машину навмання. Ну або використовувати таблички з написами пункту призначення. Для нас був хороший і перший варіант.

Найдивовижніше і одночасно страшне в Кореї, це те, що водій завжди намагається довезти до зазначеного місця, навіть якщо йому не по дорозі. У цьому сенсі вони “переплюнули” навіть оманцев, тому що бували і такі випадки, коли водій заради нас скасовував усі поточні справи і мчав в інше місто за півсотні, щоб нам допомогти, не розуміючи, що це тільки маленька частина нашого маршруту.

Так, до речі, по англійськи добре говорять тільки в Сеулі, за його межами англомовного зустріти складніше. Однак, це аніскільки не заважає корейцям нас “спасати”, підвозити або просто надавати допомогу.

Що мене ще здивувало, так нас не возили на вантажівках. Тільки один раз встав невелику вантажівку, коли побачив двох які розмахують руками туристів посеред “хайвею”. Але, це не трагедія, тут добре возять і на легковиках.

В дорозі як мінімум пригощають який-небудь дрібницею типу холодної кави або цукеркою. А якщо водій говорить хоча б трохи по англійськи і справа наближається до вечора, то може організуватися цілий традиційну вечерю.

Середня швидкість пересування на добу – 300 км, але якщо задатися метою, то можна і більше. І взагалі, думаю, перетнути Корею за світловий день можна легко. Хоча, наскільки це потрібно в такій маленькій країні?

У зв’язку з доброзичливістю корейців, ми вирішили випробувати і “сіті-стоп”. Треба визнати, це трохи складніше, і можливо машину доведеться чекати досить довго, але зате якщо хтось встав, це означає, що він готовий довезти до того місця, яке ми йому скажемо. Причому корейці в цьому сенсі настільки привітні і готові прийти на допомогу, що абсолютно не вважають, ніби їх використовують як таксистів. Помалу я починаю заздрити їх вихованню.

Ось все, чим я хотів поділитися з вами щодо питання бюджетного пересування по Південній Кореї. Якщо у вас, друзі, будуть питання, ми завжди раді відповісти на них у коментарях. Пишіть і не забувайте, що в наступний раз зустрічаємося знову в околицях Сеула. До зустрічі!

ДЕШЕВІ АВІАКВИТКИ

Мультипоисковики Aviasales і Skyscanner шукають квитки по всім авіакомпаніям. Оптимально шукати на один і той же напрям у обох, а купувати там, де дешевше. Дізнайтеся також про секрети пошуку дешевих авіаквитків.

ТУРИ ЗА ЦІНОЮ ПЕРЕЛЬОТУ?

Це можливо! З пошукачем турпутівок level.travel. Гарячі пропозиції за всім туроператорам, легкий пошук і покупка.

ЖИТЛО В ПОДОРОЖІ

Roomguru — пошук кращих цін на готелі в усіх головних системах бронювання. Максимальна економія на житло. Дивіться також поради — як знайти недороге житло.

ВИГІДНА СТРАХОВКА

Cherehapa — порівняння і вибір кращих умов страхування своєї подорожі. Поліси за діючими тарифами найбільших страхових компаній і навіть дешевше!