Зміст статті:

  • Спочатку шукаємо місце стоянки.
  • Прогулюючись по берегу моря…
  • Олені в місті!
  • Форт Фредерік і храм Конесварам Ковил (Koneswaram Kovil).

До приморського містечка Тринкомале ми також їхали на вантажівці прямо з Міхінтале. У місті після другої половини дня стояла моторошна спека, не дивлячись на близькість моря, не дивно, що тягатися, навіть на такому маленькому городишку з рюкзаками, не хотілося зовсім. Цей відомий на східному узбережжі курортне місто Шрі-Ланки Трінкомалі (або просто Тринко), славиться своїми пляжами і цілорічної гарною погодою. Однак, як читач уже знає, ми не дуже любимо пляжі, частіше гуляємо по пам’ятках або іншим природним місцях. До речі, такі в Тринкомале теж є.

до змісту ↑

Спочатку шукаємо місце стоянки.

Спочатку Андрій зайшов на вокзал, уточнити ціни на поїзд, я тим часом розмістилася на лаві з рюкзаками. Коли він повернувся, ми вирішили погодувати бананами себе і ворон. Тут з під’їзду найближчого будинку вийшов чоловік і Андрій, на секунду перехопивши його, запитав, чи є можливість розміститися в наметі прямо тут на травичці. Чоловік запропонував уточнити це питання у начальника залізничної станції, так як всі довколишні будинки належать залізниці, після чого зник з виду.

Порозкинув думками кілька хвилин, ми прийшли до висновку, що поки з’ясуємо, хто з численного персоналу вокзалу є начальником, нам простіше постукати в розташовану поблизу церква хоча б, щоб речі там залишити, якщо не вийде домовитися щодо ночівлі, і ми встигнемо ще місто подивитися.

Сказано, зроблено. Католицька церква виявилася практично за першим перехрестям на березі моря. Найголовніше у всіх християнських або католицьких церквах – це щоб батько був на місці. Якщо його не буде, то хоч застрілися на місці, ніхто не допоможе, всі питання можна вирішувати тільки йому одному.

Нам пощастило, батько був на місці, от тільки домовитися з ним виявилося нелегко. Андрій попросив дозволу поставити намет на території, але той, за звичаєм, тільки руками розвів. Тоді ми ризикнули запитати про тимчасове зберіганні речей, дещо-як батько погодився.

до змісту ↑

Прогулюючись по берегу моря…

Трінкомалі на Шрі-Ланці вважається головним портовим містом країни. Ще в «колоніальні часи місто було важливим військово-морською базою, про що свідчить збережений до наших днів Форт Фредерік. Ми до нього доберемося трохи пізніше. А поки прогуляємося по березі, щось занадто жарко.

Уздовж морського берега витягнулися в ряд скромні рибальські халупи з припаркованими» неподалік човнами і снастями. Дуже контрастно виглядає приємний пляж з чистим світлим пісочком, придатним хіба що для туристичного відпочинку і безліч рибальських пошарпаних, як і їх господарі човнів. Засмагати тут точно не ляжеш.

Сміття і викинутої риби на березі теж вистачало. Саме тут я вперше побачила колючий рибу-куля, правда вже мертву.

Запах тут стояв теж відповідний, тому ми вирішили вивернути назад на дорогу. Шкода, що не сильно допомогло.

Вийшли з боку мечеті, куди на час намазу почали підтягуватися люди, зайнявши всі наявні крани для обмивання рук і ніг. Що ж, доведеться шукати інше місце.

до змісту ↑

Олені в місті!

На дорозі, озирнувшись по сторонах, наші очі вперлися в щось плямисте на протилежному узбіччі біля паркану. Я два рази проморгалась, щоб переконатися в тому, що я бачу. Не може бути! Це що, плямистий олень?! Ми перейшли дорогу, і перед моїм зором постала точна копія Бембі з діснеївського мультика з мамою поруч, мирно ковыряющиеся в смітті на узбіччі.

Здавалося, вони нас навіть не помітили. Неймовірно, лісовий олень в місті ходить, як корова в Індії і жує коробки впереміш із листям. Я була в шоці. Вони нам навіть дозволили себе погладити! Ось так просто! Звідки вони тут?

Напевно, півгодини ми намагалися вирішити цю загадку, і все витріщалися на дивовижну тварину, а потім, взявши себе в руки, вирушили далі.

Уздовж дороги виклали сушитися рибу, чому запах став ще сильнішим і огидніша.

Біля одного з покинутих будинків ми знову побачили оленя, тепер це був самець з красивими гіллястими рогами. Треба ж, цікаво, вони водяться тільки тут або ще десь є?

Тут же я побачила колонку і підійшла перевірити наявність води, порожньо. Мій маневр помітив один з місцевих чоловіків, що йшов по дорозі з одним. Він запитав, чи не воду ми шукаємо, а, потім, не чекаючи відповіді, попрямував у наш бік і вручив нам пляшку води. Якось на автоматі у Андрія вирвався питання, не мусульманин чи він, той кивнув. Що і потрібно було довести.

до змісту ↑

Форт Фредерік і храм Конесварам Ковил (Koneswaram Kovil).

В одному з дворів я таки знайшла жінку, достающую воду з колодязя і попросила у неї жестами дозволу, набрати нам теж. Вона із задоволенням допомогла, після чого ми вирушили зі спокійною душею до вищезазначеного Форту Фредеріка.

Основна дорога призвела до його вузького входу, через який транспорт проїжджає по світлофора, щоб уникнути аварій.

Взагалі Трінкомалі є священним як для індуїстів, так і для буддистів, звідси йде поділ території між тамілами і сингалами вже багато років. А адже і правда не розібрати, хто тут вважається корінним народом. В околицях Трінкомалі є стародавній буддійський храм, який зберігає реліквії Будди. У той же час, якщо йти прямо через форт Фредеріка, ми впираємося в нітрохи не поступається за давнину індуїстський храм Конесварам Ковил (Koneswaram Kovil), розташований на вершині скелі Свамі Рок (Swami Rock).

Історія пам’яток міста сильно переплітається між собою. Так наприклад, після приходу португальців індуїстський храм був сильно зруйнований, а уламки використовувалися на будівництво того ж форту Фредерік.

До речі, сам форт Фредерік досі використовується в оборонних цілях, тому крім гармат тут нічого цікавого, а от з його стін і з кручі Свамі відкривається чудовий вид на бухту і самотніх рибалок під його стінами.

Місце було настільки тихе і умиротворений, що до храму Конесварам Ковил Андрій пішов на самоті.

Іноді зовсім не хочеться дивитися для галочки чергові ступи чи храми.

Для мене вони стають абсолютно однаковими після 5-го перегляду. Тому я залишилася на схилі помилуватися блакитними морськими водами і поспостерігати за групою плямистих оленів, несподівано виявлених мною в тіні заростей.

Андрій скоро повернувся, судячи з його вигляду, нічого нового я там для себе не відкрила. Ми ще затримались тут небагато, після чого відправилися в зворотний шлях до церкви.

В ту ніч батько таки дав згоду на нічліг на території церкви. А після нічного відпочинку ми вирушили далі до стародавніх руїн Полоннарува, про що обов’язково розповімо наступного разу. Залишайтеся в курсі наших нових статей і до швидкої зустрічі.

До речі, дістатися до курортного містечка можна зі столиці країни Коломбо на простому автобусі (7 годин — 200 рупій) і на комфортному автобусі (6 годин — 240 рупій) через кожні 45 хвилин. А заодно підшукати недорогий готель в напрямку Коломбо

ДЕШЕВІ АВІАКВИТКИ

Мультипоисковики Aviasales і Skyscanner шукають квитки по всім авіакомпаніям. Оптимально шукати на один і той же напрям у обох, а купувати там, де дешевше. Дізнайтеся також про секрети пошуку дешевих авіаквитків.

ТУРИ ЗА ЦІНОЮ ПЕРЕЛЬОТУ?

Це можливо! З пошукачем турпутівок level.travel. Гарячі пропозиції за всім туроператорам, легкий пошук і покупка.

ЖИТЛО В ПОДОРОЖІ

Roomguru — пошук кращих цін на готелі в усіх головних системах бронювання. Максимальна економія на житло. Дивіться також поради — як знайти недороге житло.

ВИГІДНА СТРАХОВКА

Cherehapa — порівняння і вибір кращих умов страхування своєї подорожі. Поліси за діючими тарифами найбільших страхових компаній і навіть дешевше!