Зміст статті:

  • Мавзолей династії Караханідов.
  • “Ведмежий подарунок”.

Коли вимовляють “Киргизія”, які асоціації у вас викликає? Гори, кумис, юрта, перевали, Іссик-куль, гірські коні… загалом більше якось пов’язано з природою, ніж з історичними пам’ятками або великими династіями. Воно і зрозуміло, часті землетруси, загарбницькі і руйнівні війни мало що залишають після себе. Однак, є куточки Киргизії, де ще можна знайти відгомони 2000-літньої історії. Взяти хоча б музейний комплекс династії Караханідов в Узгені. Я спеціально в маршруті до Бішкека додав зупинку в цьому глухому місці, подивимося.

Від Оша до Узгена зовсім недалеко, буквально близько 50 км, 30 з яких ми проїхали з не надто говірким киргизом, а шлях, що залишився допоміг подолати аптекар на своєму старенькому авто. Як же добре, коли підвозять практично до самої пам’ятки. З цим автостопом я зовсім разленюсь :).

до змісту ↑

Мавзолей династії Караханідов.

Як я вже сказав, Узген, що знаходиться на східній стороні Ферганської долини, налічує більше 2000 прожитих років і колись був центром торгівлі. Зараз це звичайний містечко, в якому ну просто нема чого дивитися, крім хіба що археолого-архітектурного музейного комплексу (як завернув), заради якого ми всі сьогодні зібралися.

Знайти його не складно, серед невисоких міських будівель сильно виділяється мінарет висотою 44 метри, от і йдемо прямо на нього. Судячи з напису мінарет тут варто аж з 12 століття.

Археологічний комплекс складається з мінарету, з якими ми вже познайомилися на вході, і трьох мавзолеїв умовно названий Північним, Середнім і Південним. Десь тут іще повинні бути руїни медресе і навіть мечеті. Ну правильно, якщо є мінарет, значить має бути і мечеть.

У мавзолеях поховані правителі династії Караханідов:

  • Середній мавзолей (дата побудови 12 ст.) – засновник династії Наср-ібн-Алі.
  • Північний мавзолей (1152-1153 рр.) – прах Хасана-ібн-Хусейна-ібн-Алі.
  • Південний мавзолей (1187г.) – ім’я покоившегося не збереглося.

На той момент можна було увійти всередину тільки одного мавзолею – Середнього, бо на дверях двох висів замок. Я розчарований, але всередині немає нічого цікавого, порожньо.

Зате зовні мене залучив різьблений кам’яний орнамент. Дивіться, знову свастика, як на медресе в Самарканді, цікаво.

Треба сказати, територія мавзолею зовсім не виглядає так, ніби її відвідують туристи. Мало того, вона навіть не виглядає так, ніби за її збереження взагалі хтось відповідає.

Натрапили на старий “банер” з інформацією про те, “що таке добре, і що таке погано” на території комплексу. Тут же висить прайс-лист про ціни на вхідний квиток неабияк пошарпаний часом. Значить квиток ніхто питати не буде, що теж непогано. Навіть охоронця в полі зору не знайшов, зате повно школярів, які курять за рогом самого мавзолею.

Схоже, колись добрі дядечки спонсори вклалися в архітектурний пам’ятник, та тільки не припускали, що туристам він буде не надто цікавий. А вкладатися було потрібно, дивіться, як він виглядав після численних руйнувань.

Ми з Милою сіли в тіні на одному з каменів, щоб відпочити від рюкзаків і спеки. Від занедбаних місць завжди віє якоюсь тугою, ось і зараз мимоволі засумувалось. Гаразд, вистачить, час скоро вечір, а нам би ще трошки проїхати.

до змісту ↑

“Ведмежий подарунок”.

На дорозі нас підхопив якийсь вантажівка, що рухається в напрямку Джалал-Абада. А звідти нам пощастило сісти в ще одну вантажівку, цього разу сильно чимось навантажений. Водій виявився цікавим співрозмовником з відкритою душею. Він так хотів зробити для нас що-небудь приємне, що не придумав нічого кращого, як купити кавун. Я благав господа, щоб він вибрав менше. Але, це ж гостинна Киргизія, тут все роблять від серця, тому через 10 хвилин в ногах у нас лежав великий 8-кілограмове щастя.

Цікаво, як тепер з ним рухатися, якщо у мене у самого рюкзак важить трохи менше цього кавуна? Ну ладно, на машині їхати, не пішки йти, ще на одну легковик я пересів з “подарунком”. Але, от ми доїхали до села, де по всіх тимчасових рамок пора шукати нічліг, що означало чимало походити.

Зізнатися, я навіть подумував залишити “сюрприз” кому-небудь під дверима. Міла ще побачила місцеву жінку з двома кавунами, тільки поменше і запропонувала обміняти на один з них. Я посміявся, але вирішив не відступати. Думаю, хто запросить в гості, тому буде подарунок.

А село ще якась дивна і зовсім не схожа на мусульманський уклад життя. По вулицях частенько п’яні ходять, деякі будинки виглядають майже так само жалюгідно, як у нас де-небудь у глибинці. Я навіть почав турбуватися про місце нашого перебування.

Але ось попереду попався цілком пристойний дідусь, який копав траншею прямо волі свого паркану. Я як зазвичай підійшов до нього, щоб поцікавитися, де тут можна безпечно переночувати. Старий мовчки обвів нас поглядом, потім подивився по сторонах і коротко сказав, що буде краще, якщо ми переночуємо у нього в хаті, а то в селі занадто багато алкоголіків стало.

Киргизький житло мало відрізняється від таджицьких або узбецьких. Так само кілька будівель, внутрішній двір і стійло для худоби. Прямо по центру на вулиці зростав виноградник з останніми китицями плодів, а під ним обідній стіл, за який нас відразу посадили.

Поки готувалася вечеря, ми пили гарячий чай і слухали розповіді дідуся Акида (ага, цікаве ім’я). Той у фарбах описував, як пару років тому відвідав мрію свого життя – Мекку і які чудеса багатій мусульманській життя йому довелося бачити в Аравії. Він дійсно цікаво розповідав, до того ж я сам давно мрію побувати в тій країні, проблема тільки в тому, що я не мусульманин і Мекка мені цікава тільки з точки ренію мандрівника.

А ось і плов наспів. Зараз з Милою ми змогли собі дозволити їм гарненько підкріпитися. Правда дідусь практично не їв сам, а нам “пригрозив”, що поки не з’їмо все, з-за столу не вийдемо. Кавун діду Акиду теж був ні до чого, він з радістю згодував нам свої запаси, а потім і наш в хід пішов.

Лягли ми пізно, на ніч нам виділили окрему кімнату, так що спали ми солодко і міцно. Господар вранці пропонував залишитися у нього ще на пару днів, але ми вирішили, що рушимо далі. Попереду довгий перевал до Бішкека, незрозуміло, як довго ми будемо за нього їхати.

ДЕШЕВІ АВІАКВИТКИ

Мультипоисковики Aviasales і Skyscanner шукають квитки по всім авіакомпаніям. Оптимально шукати на один і той же напрям у обох, а купувати там, де дешевше. Дізнайтеся також про секрети пошуку дешевих авіаквитків.

ТУРИ ЗА ЦІНОЮ ПЕРЕЛЬОТУ?

Це можливо! З пошукачем турпутівок level.travel. Гарячі пропозиції за всім туроператорам, легкий пошук і покупка.

ЖИТЛО В ПОДОРОЖІ

Roomguru — пошук кращих цін на готелі в усіх головних системах бронювання. Максимальна економія на житло. Дивіться також поради — як знайти недороге житло.

ВИГІДНА СТРАХОВКА

Cherehapa — порівняння і вибір кращих умов страхування своєї подорожі. Поліси за діючими тарифами найбільших страхових компаній і навіть дешевше!