Зміст статті:

  • Карта нашого маршруту по Макассару.
  • Монумент Мандала (Mandala Monument).
  • Форт Роттердам (Fort Rotterdam).
  • Могила принца Дипонигоро (Makam Pangeran Diponegoro).

Ось ми і дісталися до столиці острова Сулавесі в Індонезії – Макассар. Зависли ми тут дня на 3 завдяки гарному каучсерферу по імені Иксан. Вдалося і по місту погуляти, і за місто на байках скататися і деньок відпочити від вічних мандрувань.

Як я вже згадувала в минулій статті, Иксан живе у великому триповерховому будинку, що дістався йому від батьків. І не дивлячись на його такий великий термін – 20 років, будинок вже знаходиться не в дуже хорошому стані. Приміром, у зливи дах і стіни протікають так, що на першому поверсі калюжі. Як ми не раз помічали, індонезійці не надто запарюються щодо ремонту або генеральних прибирань. Не знаю, з чим це пов’язано. Їм простіше кинути старий будинок і збудувати новий. Ось тільки наскільки це простіше у фінансовому плані?

Знову ж заздалегідь прошу вибачення за відсутність найважливіших і побутових фотографій, так як ми випадково залишили нашу мильницю в одній з машин Індонезії.

У день нашого приїзду ми якраз потрапили на урок англійської. Як я зрозуміла, Иксан у себе в будинку організовує курси англійської мови для місцевих, а часті іноземні гості, начебто нас, є додатковою практикою. Після душу і невеликого відпочинку ми з задоволенням приєдналися до заняття. В якійсь мірі навіть цікаво поговорити зі скромними учнями.

На наступний день, коли постало питання про сніданок перед походом в місто, моє серце не винесло бардаку на кухні. Судячи з подальшого діалогу з Иксаном, він взагалі прибиранням будинку практично не займається. Все це віддається в руки приїжджих іноземців, які не можуть дивитися на безлад спокійно. Особисто ми жили у невеличкій кімнатці на другому поверсі, де стіни фарбували якісь європейські дівчата.

На кухні крім брудного посуду було повно мурах і різних жуків, частково з’явилися тут завдяки розсипаний мішку з рисом, про який все благополучно забули. Надалі ми з Андрієм вирішили перебрати цей рис, чим забезпечили собі щоденний скромний вечерю. Дійсно, варто залишити склянку з солодкою кавою або чаєм, як через 5 хвилин його оточує ціла банда невідомо звідки взялися мурах.

На сніданок був смачний кава з місцевими солодощами, якими Иксан закупив з ранку. Нам взагалі полюбилися ці солодощі, які продавалися виключно вранці у свіжому вигляді. Так що майже кожен ранок ми бігали за ними в крамницю.

до змісту ↑

Карта нашого маршруту по Макассару.

Вишукувати в місті якісь конкретні пам’ятки ми не стали. Як правило, в будь-якому великому населеному пункті все найцікавіше знаходиться в центрі. Ось туди ми і вирушили на автобусі (4000 рупій з людини).

Про транспорт і автостоп в Індонезії.

до змісту ↑

Монумент Мандала (Mandala Monument).

Першою пам’яткою Макассара для нас став монумент з цікавою назвою Мандала. Мандала – це назва армії на чолі з майором Сухарто, яка протистояла голландцям у Папуа. Суть всієї операції була в тому, щоб Західна Папуа стала частиною Індонезії. І це вдалося. Підтвердженням цього є стоїть перед нами монумент заввишки в 75 м.

У монументі всього 4 поверхи і є ліфт, на якому можна піднятися на верхню частину пам’ятника і помилуватися містом. На першому і другому поверхах є кілька рельєфних діорам, галерея і конференц-зал.

Всередину ми не пішли, просто прогулялися навколо монумента і вирушили до наступного місця.

до змісту ↑

Форт Роттердам (Fort Rotterdam).

А тут ми провели досить багато часу. Форт Роттердам туристичне місце – він один з найбільш збережених прикладів голландської архітектури в Індонезії, продовжує охороняти гавань Макассара.

Оригінальний форт був відновлений в голландському стилі, і включає в себе багато прекрасних, добре відреставрованих архітектурних споруд.

Напевно, ми залізли тут в кожну дірку, пройшлися вздовж усіх стін фортеці.

Тут також є музей La Galigo, який був відкритий ще до Другої світової війни і діє донині. У числі експонатів музею представлені вітрильні човни, рисові миски з Тана-Тораджа, кухонні інструменти, музичні інструменти і національні костюми.

Крім того, тут можна помилуватися різних творчістю.

Вартість квитка в форт: на ваш розсуд. Так-так, саме так. Кому скільки не шкода, той стільки й платить. Ми віддали по парі тисяч на зворотному шляху.

до змісту ↑

Могила принца Дипонигоро (Makam Pangeran Diponegoro).

Ще одну пам’ятку ми дуже довго шукали, блукаючи вулицями Макассара. Я маю на увазі зараз так звану могилу принца Дипонигоро з Джокджи. Для місцевих це національний герой, який боровся проти голландських колоніальних властей, проти проведення серед корінного ісламського населення християнізації. Не дивлячись на те, що повстання на чолі з принцом проходило на острові Ява, могила його знаходиться саме тут в Макассаре. Тому що залишок своїх днів він провів в ув’язненні тут, тут і помер.

Як ми не старалися, знайти її нам так і не вдалося, але на карті (вище) я відзначила цю точку, раптом у когось з читачів з’явиться бажання туди заглянути.

Замість цього ми побродили по столичним закутках, що теж не менш цікаво.

Знайшли якийсь квітчастий китайський храм, зовсім виділяється на тлі індонезійських вулиць.

І тут же, побачивши, натовп, ми вирушили на гучний голос, щось доносивший до своїх слухачів у мікрофон. Спочатку ми вирішили, що це гуляння. Але, підійшовши ближче, зрозуміли, що це звичайнісінька партійна пропаганда. Адже наша подорож по Індонезії видалося якраз на передвиборчий час. З одним із представників депутатів ми вже познайомилися, будучи на Яві. А з цими хлопцями ще не раз зустрінемося далі.

Щоб відпочити від довгих прогулянок, ми присіли на два вільних місця на останніх лавках. Спочатку нас ніхто не помічав, захоплено слухаючи, що говорять з мікрофону, а потім поступово все увагу стали захоплювати ми. В результаті набралася невелика група індонезійців, яка захотіла фотографуватися з новими обличчями. Для мети нам навіть свої партійні куртки віддали. Було весело.

На зворотному шляху ми накупили овочів і вирішили зробити справжній російський салат зі смаженою картоплею. Картоплю Иксан зацінив, а ось салат йому, мабуть, не сподобався. Що ж, нам більше залишиться :).

Другий день в Макассаре ми провели вдома. По-перше, дощова погода не балувала. А по-друге, коли активно і багато подорожуєш, хочеться просто лежати пузом догори і нічого не робити. Не те, щоб ми зовсім балбесничали. Сніданок і вечеря була на нашій відповідальності, та дещо з речей попрали. Але це можна не вважати.

А ось останній день Иксан запропонував з’їздити в дуже цікаве містечко під назвою Роман-Роман, якщо його друг погодитися. Тому що для цієї подорожі потрібно було два байка. Про цю поїздку ви обов’язково дізнаєтеся в наступний раз.

ДЕШЕВІ АВІАКВИТКИ

Мультипоисковики Aviasales і Skyscanner шукають квитки по всім авіакомпаніям. Оптимально шукати на один і той же напрям у обох, а купувати там, де дешевше. Дізнайтеся також про секрети пошуку дешевих авіаквитків.

ТУРИ ЗА ЦІНОЮ ПЕРЕЛЬОТУ?

Це можливо! З пошукачем турпутівок level.travel. Гарячі пропозиції за всім туроператорам, легкий пошук і покупка.

ЖИТЛО В ПОДОРОЖІ

Roomguru — пошук кращих цін на готелі в усіх головних системах бронювання. Максимальна економія на житло. Дивіться також поради — як знайти недороге житло.

ВИГІДНА СТРАХОВКА

Cherehapa — порівняння і вибір кращих умов страхування своєї подорожі. Поліси за діючими тарифами найбільших страхових компаній і навіть дешевше!