Зміст статті:

  • Екскурсія на колесах по Варні.
  • Історичний болгарський музей Владислава Варненчика.
  • Оглядовий майданчик з видом на Варну
  • Римські Терми.
  • Вечеря по-болгарськи.

Вітаю всіх! Продовжуємо подорож по Болгарії, точніше завершення подорожі, так як у нас залишився лише один “готельний день”. Все таки ми вирішили подивитися Румунію, тому наступного разу почну писати саме про неї. У минулій статті я розповідала про те, як ми з перемінним, але успіхом виконали квест з пошуку болгарина Живко. Після чого він люб’язно запропонував показати нам місто Варну на машині, а потім влаштувати невеличку вечерю, поговорити про життя. Так, до речі, він непогано говорить по-російськи, але акцент все ж таки присутня, тому після довгого спілкування іноді виникає відчуття, що говоримо на різних мовах.

до змісту ↑

Екскурсія на колесах по Варні.

Ми домовилися зустрітися з Живко годин в 11, він приїхав в зазначений час на міні-басі, як сказав він сам це його перша і остання машина”. Вигляд у неї був трохи пошарпаний часом і дорогами, але по маневреності на вузьких вуличках Золотих Пісків вона напевно дасть фору будь-якої сучасної іномарці.

Ми просто їхали по шосе, а Живко розповідав нам про тих місцях, які миготіли за вікном. Зовсім докладно я не буду писати про це, та й часу пройшло пристойно, багато просто вилетіло з голови. Ми пройдемося тільки за основним місцях, де спеціально зупинялися. Отже, що ж ми ще не бачили у Варні?

до змісту ↑

Історичний болгарський музей Владислава Варненчика.

Весь комплекс знаходиться в звичайному міському парку, куди в принципі вхід вільний, але в сам музей доведеться заплатити 5 лев.

Всього два зали з обладунками та зброєю війська і самого румунського короля Владислава, які навіть фотографувати не можна. Половину другого залу взагалі займає особиста історія нікого цілителя Петрича. Не дивно, що в музеї ми були єдиними відвідувачами.

Зате у вартість квитка входив огляд склепу короля Владислава, який об’єднав всі держави, що перебували під гнітом Турків 500 років, завдяки чому в 1444 році розбив турецьку армію і звільнив болгарські міста, які написані вгорі над дверима музею.

А ось і сам склеп.

Симпатично і холодно.

до змісту ↑

Оглядовий майданчик з видом на Варну

Далі ми поїхали на оглядову площадку, з якої відкривається неймовірний вид на місто, тут є кілька лавок, щоб можна було відпочити і помилуватися Варною. Знаходиться майданчик за великим мостом, я б сказала навіть за містом, туди б ми самі точно не дісталися, а побувати тут цікаво.

І останньою зупинкою ми хотіли вбити одразу трьох зайців: Живко хотів показати нам район, де він народився і виріс, подивитися музей військової техніки і так звані Римські Терми.

До речі після цього ми ще заїхали на пристань, помилувалися кораблями.

Мене вразила яхта з вітрилами, побудована спеціально для фрегати. З задоволенням би на такий прокотилася.

до змісту ↑

Римські Терми.

Терми знаходяться прямо в центрі міста, Живко розповідав, що на місці сьогоднішнього археологічного комплексу раніше стояв будинок його друга дитинства, куди він ходив до нього у гості.

Потім будинок знесли, так як планувалося збудувати новий житловий район, але випадково виявилися римські руїни, тому після розкопок тут зовсім в притик до церкви розташувалися Римські Терми II століття.

На територію можна навіть не заходити, їх видно прямо з дороги, а фото повністю охоплює невеликий комплекс навіть через “дірявий” залізний паркан.

Виявляється, це найбільший комплекс бань на Балканах з добре збереженою системою каналізаційних стоків та 18 метровою баштою. Правда зараз це все виглядає не так вражаюче.

Плавно ми перебралися до музею військової техніки. Заходити всередину не стали, якщо чесно я не люблю музеї подібного типу, їх у всьому світі навалом і всі практично однакові.

Мою увагу привернула ось така оригінальна карта Чорного моря, зроблена у вигляді ставка у дворі одного з вуличних кафе.

Її б трохи підфарбувати і було б класно, ідея дуже хороша на мій погляд.

до змісту ↑

Вечеря по-болгарськи.

Коли ми закінчили огляд міста, було саме час для вечері. Щодо “міцних” напоїв ми відразу попередили Живко, що не п’ємо, а от щодо м’яса не хотілося ображати болгарина, тому сьогодні вирішено зробити виняток. Я, правда, не знала, що це виняток доведеться робити частіше, ніж передбачалося. І потім, навіть цікаво як відреагує шлунок після 4-х річної вегетаріанської “дієти”.

Ще в Росії мені говорили, щоб я обов’язково спробувала болгарське національне страву з квасолі з м’ясом. Вибачте, зовсім забула як воно називається. Але Живко вирішив пригостити нас інший “смакотою” – це кебабче, тобто це такі м’ясні рулети зі свинини, які болгарин спеціально для нас приготував на грилі з фірмовим салатом з картоплі і зелені. Зізнаюся, дуже смачно! Шлунок у нормі, але їжа важкувата.

Весь вечір ми провели за розмовами, Живко розповідав про своє життя, про друзів, родичів. До речі, у нього дуже хороший сад у дворі будинку і для мене в новинку була біла черешня, я ніколи її не пробувала. Живко дав нам миску, ми набрали її з гіркою і сиділи “клацали” як насіння, дуже смачно.

Трохи розповім про господаря будинку. У минулому, так, я думаю, і в цьому Живко був хорошим бізнесменом-ресторатором, у будинку якого ближче до моря був збудований ресторан і кілька будинків для відпочиваючих. Але морська стихія постійно розмивала його новотвори. Кожен раз в різний час хвилями змивало пристрой, паркани, частини будинків.

Ось і зараз теж саме повторилося, тільки відбудовувати Живко вже нічого не хоче, тому що болгарський туризм уже не той, як він сам сказав. Довколишні готелі перейшли на “все включено”, чим приваблюють в країну середній клас туристів, яким вже не потрібно йти в ресторан або брати окремі апартаменти. Заробляти стало складно і не вигідно, тому болгарин хоче виїхати в Німеччину до сина та дружини, які вже чекають його приїзду там.

Як я зрозуміла з розмови, до росіян болгари ставляться нейтрально, не ненавидять, але і не сильно шанують. І так як Живко все-таки діловий чоловік, який заробляє копійку своїм горбом, то він не з тих, хто розуміє “халявщиків-автостопників” типу нас. Все це умовно, звичайно, адже люди різні.

А ще я була приємно здивована, що в домашній колекції болгарина стільки концертів, причому сучасних виконавців, що позаздрить будь-меломан. Деякі з них ми навіть подивилися разом.

Одним словом, нам дуже сподобався Живко, його будинок, спілкування з ним, за що говоримо йому величезне спасибі чи як це по-болгарськи “благодаре”.

Як я вже писала вище, на цьому наша подорож по Болгарії закінчується, завтра ми висуваємося (природно автостопом і з рюкзаками) у бік Русе – прикордонне місто, де будемо переходити кордон з Румунією. Я б сказала, що велика пригода починається саме з цього моменту.

ДЕШЕВІ АВІАКВИТКИ

Мультипоисковики Aviasales і Skyscanner шукають квитки по всім авіакомпаніям. Оптимально шукати на один і той же напрям у обох, а купувати там, де дешевше. Дізнайтеся також про секрети пошуку дешевих авіаквитків.

ТУРИ ЗА ЦІНОЮ ПЕРЕЛЬОТУ?

Це можливо! З пошукачем турпутівок level.travel. Гарячі пропозиції за всім туроператорам, легкий пошук і покупка.

ЖИТЛО В ПОДОРОЖІ

Roomguru — пошук кращих цін на готелі в усіх головних системах бронювання. Максимальна економія на житло. Дивіться також поради — як знайти недороге житло.

ВИГІДНА СТРАХОВКА

Cherehapa — порівняння і вибір кращих умов страхування своєї подорожі. Поліси за діючими тарифами найбільших страхових компаній і навіть дешевше!